Моє сьогодення

 Багато років я стикаюсь з розгубленістю дорослих людей, які вважають, що має стати краще жити, але не можуть зрозуміти чому досі не стало. В цій статті я спробую довести, що краще стане жити тільки після того, як ми змінемося. Це відомий факт, але не відомо завжди було що саме в нас має змінитися. Нам на справді заважає добре жити кілка проблем: ми не любимо коли беруть хабарі, але щоб вирішити своє питання якнайшвидше готові дати цього хабаря, бо ми то інше, нам треба ті хто в нас беруть хабарі несуть їх на гору, де б це не було ті хто на горі зацікавленні в тих хто в низу беруть хабарі, бо їм перепадає найголовніше в цьому харчовому ланцюжку не засиджуватись на місці, бо ті хто "ловлять" хабарників мають з них обідрати на хабарі собі та керівництву, а інколи ще й план виконати. Тому або прийдеться більше платити, або мати залізобетонні підписки (що також коштує багато), або ще й сісти, якщо чесний більш-менш і не наколядував стільки, щоб відкупитися. Як бачите все починаєт